Іконопис життя християнського

У Таїнствах Хрещення та Миропомазання Христос із Духом Святим витискають в душі християнина образ-розмальовку Лику Христа. Далі - ціле життя. Його суть - писати ікону Лику Христового в собі, щедро черпаючи з дарованої нам палітри фарб - Євхаристії, Таїнств, літургійної та особистої молитви, а головне - з міжлюдських стосунків з тими, кого Христос посилає нам щоб явити Свій Лик у нас і у них, їм і нам.

Святкове і щоденне богослужінь добового кола

Сучасному літургійному благочестю церков візантійської традиції притаманне нероздільне пов'язання, можна навіть сказати перемішання текстів щоденного і святкового богослужбових циклів. Структури вечірень і утрень звичайно окрім незмінних елементів містять також змінні частини у подвійній перспективі. З одного боку є тексти октоїха - богословсько-літургійної системи, яка орієнтована на урізноманітнення щоденного богослужіння. Октоїх містить щоденні тексти на кожен день тижня відповідно до восьмигласової музичної системи і повторюється кожні вісім тижнів. Ця система сама у собі вже є складною антологією текстів та музичних тем. Вона поєднує три початково окремих октоїхових пласти - умовно їх можна назвати воскресно-заступницьким, хрестовоскресно-покаянним і богородичним - і всі вони у сучасному богослужбовому життя церкви не чергуються, відповідно до якоїсь схеми, але подвоюються чи потроюються, створюючи складну для сприйняття тематичну веселку. У час посту та П'ятдесятниці Октоїх до певної міри заступається текстами інших богослужбових збірників - Постової чи Цвітної Тріодей - теж антологій, бо і вони поєднують, як правило, кілька початково окремих циклів. 

ЧИН ЛІТУРГІЇ ВІРМЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ

ЧИН ЛІТУРГІЇ ВІРМЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ

ОДЯГАННЯ РИЗ

Священик має облачатись тайно. Для цього він разом з дияконами входить в ризницю, де зберігають священні ризи, і всі облачаються кожний за своїм чином. При цьому священик починає читати:

Псалом 131: Священики Твої одягнуться правдою і святі Твої возрадуються.

Пом’яни, Господи, Давида і всю смиренність його,

Як він клявся Господеві, присягався Богу Якова:

«Не ввійду в шатро дому мого, не зійду на постелю ложа мого,

Не дам сну очам моїм і дрімоти повікам моїм, і спочинку скроням моїм,

Поки не знайду місця Господеві, шатра – Богові Якова!»

Ось, почули ми, що воно в Ефраті, знайшли його на рівнинах лісистих.

Увійдім до наметів Його, поклонімся місцю, де стояли ноги Його.

Востань, Господи, увійди у покій Твій, Ти і Кивот святині Твоєї;

Священики Твої зодягнуться в праведність і преподобні Твої возрадуються.

Задля Давида, раба Твого, не відхили лиця помазаника Твого.

Клявся Господь Давидові істиною і не зречеться її: «Із плоду утроби твоєї посаджу на престолі твоєму!

Якщо збережуть сини твої Завіт Мій і свідоцтва Мої оці, яких Я навчу їх, то й сини їх довіку сидітимуть на престолі твоїм».

Бо обрав Господь Сіон, уподобав його на оселю Собі:

«Се покій Мій повік-віку, тут оселюся, бо Я вподобав його.

Добуток його благословляючи благословлю, убогих його нагодую хлібом,

Священиків його зодягну в спасіння, і преподобні його радістю возрадуються.

Там вирощу ріг Давида, приготував Я світильник помазаникові Моєму:

Ворогів його зодягну в сором, а на ньому засяє святиня Моя».