середу, 29 квітня 2015 р.

Таїнство малої ектенії

Вирішив написати коротку нотатку, бо багато питають, чого в нас, мовляв, так багато тих малих єктеній, чи не мож їх скоротити?
Що це таке?
Малою ектенією у візантійському обряді називають коротку серію прошень яка завершується виголосом священика. Виголос священика зазвичай є завершенням молитви, яку він мав би мовити "тайно", поки диякон виголошує наступні прошення:
- Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
- Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
- Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію з усіма святими пом'янувши самі себе і один одного і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Звідки то взялся?

Почни розуміти Новий Завіт

Почати читати Святе Письмо хоча б Нового Завіту дуже часто перешкоджає недостатнє знання того, що то таке. Набір книг із чотирьох євангелій, діяння і послання святих апостолів до різних невідомих нам громад і осіб, інколи незрозумілі зв'язки між різними книгами чи навіть уривками тої самої книги, все це якось відлякує від інтенсивного читання Радісної Новини Христа. 
Саме для таких випадків написана книга о.Януша Черського "Вступ до книг Нового Завіту". У ній досвічений бібліст і душпастир дає дуже добру базову інформацію для тих, які хотіли б трошки глибше заглянути в таїнства священних книг християн.
У книзі знайдете і пояснення термінів таких як "євангеліє" і "євангелія", і зрозумієте структури поодиноких книг, розкриєте для себе краще їх авторів і контекст їх написання та й взагалі зможете, поринувши у світ Ісуса Христа та Його найближчих учнів, закохатись у нього і жити у ньому, носячи Христа у серці і щоденно живлячись Його Словом і прямуючи дорогою, кінцевою зупинкою якої є вічне життя у Бозі.
Рекомендую всім. Це одне із найкращих впроваджень у Новий Завіт.

вівторок, 21 квітня 2015 р.

Роздуми до літургійних читань книга 1

Книжка вл.Венедикта "Роздуми над літургійними читаннями Євангелія" цікава під багатьма оглядами. 
- Передусім вона - свідчення віри. Це не наукові дослідження на тему біблійного богослов'я. Це нотатки віруючого серця, натхнені і зроджені щоденним читанням Святого Письма. Щось, що насправді кожен християнин повинен робити для себе - слухати Слово Господнє і намагатися вловити його відгомін у своєму серці. Інколи він - банальний, як звук з відра, інколи, навпаки переливається пасхальним передзвоном душі, яку торкнув сам Господь.
- Книжка цінна тим, що її написав єпископ, але стиль її - стиль не наглядача і вчителя, а вірного учня. Вона не неповнена викладом догм, моральних повчань, чи закликів - всім тим, чого звичайно очікуємо від церковного достойника. Радше її стиль - стиль монаха, який вміє залишитись наодинці із Словом Божим, побачити передусім себе у світлі Слова Божого. Зробити світлину своєї душі у контексті літургійної молитви.

понеділок, 20 квітня 2015 р.

Проскомидія Вірменської Божественної Літургії

І коли хор співає піснеспів належнийдо дня, священик, цілуючи жертовник, приймає з рук диякона хліб і покладає його на дискос, кажучи: На спомин Господа нашого Ісуса Христа.
І, взявши вино, вливає в Чашу, роблячи ним знак хреста, мовлячи: На спомин, заради спасительного воплочення Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
І потім читає тайно наступну молитву ст.Йоана Златоуста: Боже, Боже наш, Ти послав небесний хліб, поживу всьому світові – Господа нашого і Бога Ісуса Христа як Спасителя і Відкупителя і Благодійника, що благословляє і освячує нас; Сам благослови Предложення оце і прийми його в наднебесний Твій жертовник. Пом’яни, як благий і чоловіколюбець, тих, що принесли, і тих, за кого принесено, і нас неосудними збережи в священнодіянні божественних Твоїх Таїн. Бо святиться і прославляється всечесне і величне Ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
І покриває покровом, мовлячи:
Псалом 92: Господь воцарився, в красу зодягнувся , зодягнувся Господь силою і опоясався ; Він бо утвердив вселенну, і вона не похитнеться.
Готовий престол Твій з того часу, споконвіку Ти єси.
Піднесли ріки, Господи, піднесли ріки голоси свої.
Здіймуть ріки бистрини свої від розголосу вод великих.
Дивовижні буруни морські, дивовижний на висотах Господь.
Свідоцтва Твої достовірні вельми; домові Твоєму подобає святість, Господи, на многоту днів.
Потім священик благословляє хрестовидно Святі Дари тричі і мовить: Дух Святий зійде на тебе, і сила Вишнього отінить тебе.
Потім приймає від диякона кадило і, поклоняючись предложеним Дарам, кадить і говорить: Кадило Тобі приношу, Господи наш Христе, як аромат духовний. Прийми в святий, небесний і мисленний Твій Жерто­вник як приємний аромат; зішли нам благо­дать і дар Святого Духа; щоб славословили Тебе з Отцем і Святим Духом нині, і завжди, і на віки віків, амінь.

І, покадивши жертовник, сходить до предстоячих в храмі і кадить його навкруг

суботу, 18 квітня 2015 р.

Особливості літургійного співу Александрійської традиції :)

За «Патериком» однієї редакції і розповіді Нікона Чорногорця, авва Памво († після 386 р.), відлюдник нітрійський, послав учня свого в Александрію; не знайшовши там пристановища, останній ночував в нартексі храму св. Марка і, слухаючи церковні служби, зацікавився тропарями. Коли він повернувся до старця, той помітив у ньому смуток і спитав про причину. Учень мовить: «нехлюйно, отче, проводимо ми життя наше в пустині, не знаємо ні канонів, ні тропарів». Старець відповів йому: «горе нам, чадо, близькі дні, коли іноки покинуть тверду їжу, вимовлену Духом Святим (Писання і між іншим псалми) і візьмуться за пісні і гласи. Яке може бути умиління і сльози від тропарів? Яке умиління буде іноку, коли він, стоячи в церкві чи келії, возвисить голос свій як віл? Якщо ми предстоїмо Богові, повинні стояти із великим умилінням, а не в глумі. Не для того іноки пішли із світу, щоб глумитись перед Богом, співати пісні, виводити гласи, трясти руками і тупотіти ногами, але потрібно нам з множеством страху і з трепетом, зі сльозами і зітханнями, з благоговінням і умилінням, кротким і смиренним гласом приносити Богу молитви. Кажу тобі, чадо, що прийдуть дні, коли християни занедбають книги св. Євангелій і св. апостолів, складаючи тропарі і елінські промови».

вівторок, 14 квітня 2015 р.

Священство П'ятдесятниці

Від недавна у західній традиції почали вітати священиків у Великий Четвер із "професійним святом". Мовляв, Христос відслужив першу Службу Божу, а тому це - день священства. Це перейшло також до певної міри і на УГКЦ. Деякі священики вітають один одного у Великий Четвер із святом.
Насправді ж таке ототожнення Великого Четверга із священством у римській традиції є лише даниною пануючій там євхаристійній монокультурі - феномену, згубному для літургійного благочестя церкви, наслідком якого є зведення всього священичого служіння до звершення євхаристії. Насправді ж священство - набагато ширше покликання і є немислимим без інших священнодій - уприсутнень Христа, так чудово описаних у 7 пункті конституції про святу літургію ІІ Ватиканського собору.

суботу, 11 квітня 2015 р.

"Якщо Літургію св.Василія служать без вечірні"

У Апостолі Рим 1991 на сторінках 505, 508, на яких подані змінні текстии для Літургій св.Василія Великого у Великі Четвер і Суботу, подана рубрика: "На Літургії св.Василія Великого, якщо служиться без вечірні", але далі не вказується подальший устав цих літургій.
В принципі, з огляду на поширену нині практику звершувати ці літургії в Четвер і Суботу зранку, ця рубрика виглядає цілком корисною, бо молитись про те, що ми "на захід сонця прийшли" в 10:00 зранку, якось, не тойво. Все ж цікавим є чи існують якісь детальніші устави служіння, бо ці богослужіння мають цінні змінні тексти, опустити які було б дуже шкода, зокрема стихири "на Господи візвав" і читання з книг Виходу та Даниїла з завершуючими їх біблійними піснями, які є чи не найдавнішими елементами пасхального чування.

... розірвалася церковна завіса ...?

У недавньому дописі Андрій Протопсалт підняв тему катапетасми в УГКЦ. Я аж сам зацікавився в чому тут основна проблема. Трошки літератури, яку я переглянув з того часу дозволяють на лише коротку нотатку для блоґу. На щось більше зараз немає часу. Та й накопичення аргументів насправді мало додає до основної лінії.

Катапетасма-воздух
Здається первинно "катапетасмою" називали те, що ми нині звикли називати "воздухом" - покров для св.Дарів, основним призначенням якого є охороняти Дари від комах. Так, наприклад у Германа Константинопольського "катапетасмою" все ще називається "воздух" ПСО 1,373, 396.

четвер, 9 квітня 2015 р.

Маронітська анафора Петра ІІІ (Шарар)

Передмова та текст анафори за Beggiani S., The Divine Liturgy of the Maronite Church: history end commentary, NewYork 1988.

Маронітська анафора Петра ІІІ (Шарар)

Вступ

Цінним свідченням багатсва маронітської традиції є древня Анафора Третього Петра або Шарар ("шарар," сирійське слово для "потвердження", є першим словом вступної молитви), найдревніша анафора у вжитку католицької церкви. Вона знана також як Анафора учнів при смерті Матері Божої. Ця анафора та халдейська анафора Тадея і Марія мають спільне походження.

Місцем походження найдавнішої форми цієї анафори може бути сирійськомовне середовище антіохійського патріархату. Її початковий склад правдоподібно сформувався перед тринітарними суперечками четвертого стліття і можливо у час перед ефеським собором 431 р.1

Згідно із Макомбером цю анафору прийняли у халдейській церкві перед кінцем четвертого початком п'ятого століття у час, коли стосунки між східними і західними сирійськими церквами були добрими. Він припускає, що її могли прийняли перед синодом 410 року, коли халдейська церква заявляла, що приймає "східний обряд, якого навчили її єпископи Ісаак і Марута". Іншою можливістю може бути, що її впровадили випускники перської школи, яка була перенесена з Нісібісу до Едеси коротко після 363.

Щодо різниць між маронітською та халдейською версіями анафори, існує консенсус, що маронітський текст зберіг старшу традицію. Оскільки правдивим є теж те, що маронітська версія має багато додатків, однією із теорій є те, що маронітські автори намагались втілити побожне припущення, що анафора була укладена дванадцятьма апостолами, кожен з яких додав молитву на приклонення голови. Тому там прослідковується намагання мати хоча б це число (молитов).

Щодо аргументу, за яким додатки звичайно вказують на пізнішу версію, Макомбер цитує свідчення Ібн ат-Таїба, що несторіанський патріарх Ішояб ІІІ насправді скоротив анафору. Тому, факт, що Анафора Шарар містить і "слова встановленя і "анамнезу", а анафора Тадея і Марія не мають їх, не обов'язково ставлять під сумнів твердження, що маронітський текст є історично автентичною версією оригінального джерела. З іншого боку, маронітська версія не містить молитов, особливо тих, які як виглядає переривають різні секції анафори, які були пізнішими додатками.

Шарар містить базові різниці у структурі та наповненні у порівнянні з анафоральною традицією Антіохії. Як уже древня анафора особливо для маронітів, вона являє період історії перед тим у якому антіохійська традиція чинила визначний вплив на маронітську літургію. Короткий огляд анафори Шарар вкаже на основні відхилення від антіохійської структури.


Схему можна накреслити наступним чином:


Символ віри

Молитва віри (починається із сирійського слова "шарар")

Молитва приготування (тайно)

Молитва миру (голосно)

Мирствування

Підняття завіси та молитва благословення

Предстоятель благословить Дари

Святкове Славослов'я

Згадка Христа та ін.

Намірення жертви

Діалог молитви прослави та подяки і благословення спільноти

кадження і серія молитов

Молитва прослави та благодарення

Молитва після святих слів встановлення

Анамнеза

(?Приношення кадила)

Поминання Марії

Великі прошення

Епіклеза


Перша молитва анафори Шарар слідує рецитуванню Символа віри і у ній проситься про збереження людей у вірі.

Далі слідує молитва миру у двох частинах. Першу служитель мовить тайно і дякує Богові зате, що Він вибрав його для служіння жертви і молить про силу для призивання Святого Духа на жертву. Друга частина, яку рецитують вголос,  є довгим поетичним описом миру Божого, яким Він явив Себе у історії спасіння. Після мирствування здіймається покров (підіймається завіса) і завершується молитвою благословеня. Служитель творить знак хреста над дарами і рецитує тайно молитву прослави. Слідує святкове славослов'я. Цікаво зауважити тут, що анафора Шарар не має три молитви - миру, возношення рук та покрову - які можна знайти у інших анафорах антіохійського обряду. Це може вказувати на те, що початки Шарару передують часу, коли ці молитви стали сталими частинами літургії.

Слідує довга серія поминань Христа, промисел спасіння, святих Старого і Нового Завітів, царів, вселенських соборів, померлих та тих, які принесли дари для жертви. Можливо ці молитви виникли із древньої практики читати з Книги живих та рецитування диптихів у цій частині літургії.

Серія жертовних намірень являє діалог перед молитвою прослави та благодарення. Після цього діалогу і благословення спільноти, але перед самою молитвою прослави є приношення кадила із кількома молитвами, які спочатку згадують кадження, але також молитви вшанування, поминання та прошення за живих і мертвих. Цікаво зауважити, що приношення кадила у цьому місці є лише у халдейській анафорі та Шарарі серед усіх сирійських літургій.

Тайна молитва після молитви прослави підіймає теми нашої людськості, яка відновилась та возстала з падіння через Божество.

Після слів встановлення, інакше ніж у інших анафорах, є звернення до Христа у другій особі, довга анамнеза у якій підіймаються теми духовного Агнця, принесеного за всіх людей. Молитва, звернена до Тройці передбачає ще одне кадження, але щодо цього можна дискутувати.

Ще одна різниця анафори Шарар та, що великі прошення передують епіклезі. Ця частина починається із молитви зверненої до Марії із проханням про її заступництво. Далі слідують деталізовані поминання за усопших, із особливим відсиланням до Марії та за живих.

Після епіклези немає більших відмінностей між анафорою Шарар та іншими анафорами антіохійського обряду.


Текст

[Благослови, владико.] Слава Отцю і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас.

Господи, утверди (шарар) у наших серцях і насади, і встанови у наших душах істинну і непорочну віру, щоб нею ми знайшлися у чистоті та святості перед Тобою протягом життя нашого і щоб вона буладля нас стежкою і дорогою, яка веде до царства небесного. Нею хай будемо ми багатими у Твоїй любові, утвердженими у вірі, і сповненими Твоїм милосердям. Славу возносимо Твоїй Тройці, Отче, Сине і Душе Святий, нині і навіки.

(Тайна молитва) Гоподи, могутній Боже, Ти, виливаючи милості Твої, відвідав убожество наше і встановив нас, слабких і грішних рабів Твоїх на служіння твоїй величі, щоб ми були служителями святого жертовника Твого: укріпи нас силою Духа Твого Святого; сподоби нас відкрити уста наші, щоб призивати Твого Пресвятого Духа на предлежаче принесення це для відпущення гріхів наших і на спасіння душ наших і щоб ми подали один одному мир через поцілунок святий, щоб збагатилися любов'ю Твоєю, утверджені у Твоїй надії та сповнені милістю Твоєю. Ми возносимо славу і благодарення Тобі і єдинородному Синові Твоєму і Святому Твоєму Духові, нині і повсякчас і навіки.

Світлий мир, який переніс ангелів небесних до людей земних із величними благодарними співами і яким вірна церква збагатилася і очі совісті дітей її просвітилися, мир, посланий до святої Діви, Богоматері Марії за посередництвом ангела Гавриїла, який сказав їй: "Мир з тобою, Господь з тобою, з тебе народиться Спас дітей Адамових" — мир, який примирює вищі і нижчі буття і який ангели приходять провістити на землі, мовлячи: Слава в вишніх Богу і на землі мир в людях благовоління -- мир, сповнений життя, яке Господь дав ученикам Своїм у святій горниці Сіону, кажучи їм: "Мир даю вам, мій мир даю вам, мир Отця, який послав мене лишаю вам". Хай мир який був із ними і між ними, Господи, буде між нами по всі дні життя нашого; у милосердю Твоєму прости і омий всі прогрішення, які ми вчинили вольно чи невольно, свідомо чи несвідомо один проти одного, Ти бо єдиний правий. Хай милості Твої, Господи злагоди і миру, будуть з усіма нами.

(Подається знак миру і возноситься завіса)

Анафора

(Служитель творить знак хреста над дарами)

Удостой нас воздавати славу, честь, похвалу і возношення високому буттю Твоєму, Отче покланяємий і родженому та славному Синові Твоєму і живому Твоєму Духові Святому, тепер і назавжди.

Хай злагода Бога Отця всемогутнього, мир Сина, який керує всім і злагода та причастя Святого Духа, який освячує та очищає все буде серед нас по всі дні життя нашого, з нашим жертовником, нашим приношенням, з Твоєю Церквою, Господи, і з усіма дітьми Твоїми, тепер і назавжди.

Поминання

[Благослови, Господи] На цьому святому жертовнику Спаса нашого, пом'янімо Господа нашого Ісуса Христа, Його Благовіщення, Зачаття, Різдво, Хрещення, Приниження, Страсті, Смерть, Розп'яття, Похорон, Воскресіння, Відродження [всього у Ньому], славного Вознесіння до благословенного Отця Його, Сидіння по правиці Пославшого Його у найвищих вивотах, благословенну Марію, святу Діву, яка народила Його, святого Йоана, який хрестив Його, всю святу і славну Церкву, спасенну страстями Його, нині і навіки.

Поминаємо нині на цьому святому жертовнику Спаса нашого всіх отців святих, праведних і світих патріархів, пророків, апостолів, мучеників, ісповідників, священиків, пастирів істинних, православних докторів, всіх вірних і переможних царів, чотири святі і вселенські собори, які усталили для нас істинну і непорочну віру, благословенного святого Марона, святого Симеона стовпника, (ім'я) патріарха нашого, (ім'я),  єпископа нашого, які дані нам Богом, амінь; і всіх тих, хто просив нас пом'янути їх у наших молитвах, нині і назавжди.

Поминаємо нині на цьому святому жертовнику Спаса нашого, вірних, які уснули у вірі істинній від краю до краю вселенної, всіх наших духовних і тілесних отців і братію, всіх усопших вірних, які відійшли з міста цього та з інших місць і районів, тих, які на вигнанні, жертв війни, жертв на морі, всіх пожертих дикими звірами, роздертих хижими птахами, тих, яких спіткали різні смерті у їх істинному християнстві, імена яких Ти, Господи, знаєш і які не мають нікого, хто б за них пожертвував чи приніс жертву, нині і навіки.

Поминаємо на цьому святому жертовнику Спаса нашого, о милостивий Господи Боже, тих, які принесли і пожертвували в домі Твоєму жертви, обіти, первоплоди і  десятини, працю рук їх і піт чола їх, за щасливе упокоєння усопших їх, за благословенну надію і безпеку живих їх, за прощення душам їх і за благословення праці їх, нині і навіки.

(Тайна молитва:) Пом'яни, Господи, постійну милість та благість Твою. Задля доброти Твоєї, Боже, не згадай прогрішень, які вчинив я, але задля багатства милостей Твоїх, пом'яни мене.

Господи, постав безпеку і мир Твій і церквах Твоїх і монастирях, а також і в серцях наших і у всьому світі, який сотворив Ти благодаттю і милістю Твоєю, нині і навіки.

Молитва хвали і благодарення

(Предстоятель прославляє у формі хреста)

[Станьмо добре] Перед Богом, Який живе від віків і давніший за всі віки, зва живих і за усопших, за далеких і близьких, за убогих і чужинців, за Церкви і монастирі тут і у всіх місцях, за мене, непотрібного грішника, якого Ти визнав гідним, незважаючи на мою недостойність, стояти перед Тобою, щоб Ти пом'янув мене у небесному Твоєму царстві, за душі і духи тих, яких ми поминаємо перед Тобою, Господи і Боже кріпкий, за тих людей, які стоять тут у вірі істинній, очікуючи Твоїх безмежних милостей, за наші гріхи, прогрішення, слабкості, приносимо Тобі, Боже, Отче, Господи всього, це поминання і цю чисту і святу жертву.

(Церква:) Достойно, праведно і спасительно.

(Предстоятель:) Так, Господи, достойно і правильно, праведно і спасительно, істинно і добре, щоб наші буття, помисли і серця завжди возносились у чистоті.

(Церква:) До Тебе, Боже Авраама, Ісаака і Ізраїля, славного і святого Царя вовіки.

(Предстоятель:) Тебе, Господи, Бога Авраама, Спасителя Ісаака, Утішителя Ізраїля, славного і святого Царя вовіки, достойно благодарити, покланяти і прославляти.

(Церква:) Тебе, Отця, Сина і Святого Духа, нині і вовіки.

(Предстоятель благословляє церкву) Господи, знаменуй церкву Твою святим хрестом Твоїм, і вчини нас гідними трапези Твоєї, коли явиться божество Твоє. Простягни правицю милосердя Твого на це місце та всіх вірних жителів його. Бережи їх переможним хрестом Твоїм від злого та сил його, Господи Боже наш, нині і вовіки.

(Диякон:) Перед славними і божественними таїнствами Спаса нашого, молимо милосердя Твоє Господи через кадило, яке ми запалюємо.

(Предстоятель запалює кадило і каже:) Господи всього, любов'ю Твоєю хай молитва наша буде угодна Тобі і хай самі ми станемо приємним кадилом чистотою помислів наших. Хай вогонь істинної любові Твоєї горить у членах спільноти нашої  і хай запах благання нашого буде приємний Тобі. Хай прослава наша буде достатньою, а ми станемо храмами радості і чистоти, щоб нам прийняти бездоганно явління слави Сина Твого, і щоб ми ісповідали благодать Твою, яка дає радість духам нашим з світлом царства Твого, яке дає радість святим, Отче...

Господи, небеса і земля прославляє Тебе; ангели та господьства вихваляють Тебе; херувими чотириликі благословляють честь величі Твоєї; вищі ангели і хори небесні возвеличують служіння божеству Твоєму у страсі і тремтінні. Чесні і благовірні священики процесійно несуть перед святий жертовник святощі Твої у своїх плотських руках зі страхом і трепетом. У милості Твоїй вчини і визнай нас гідними взивати і прикликати Тебе по всі дні життя нашого, бо від Тебе приходить відпущення гріхів і прощення прогрішень, Отче...

Хай живі і усопші пом'януться у жертві цій, яка за них і через них приноситься і хай милості славної Тройці являться на мені, слабкому і грішному, який приніс її, Отче.
Хай пророки, апостоли, мученики, ісповідники, благословенна Марія, яка народила Тебе, святий Йоан, який хрестив Тебе, сімдесять два апостоли заступаються за нас перед Тобою у цій хвилі. 
Хай ангели, начальники ангелів Гавриїл і Михаїл, архангели, начала, сили, престоли, власті, заступаються занас перед Тобою у цю хвилю, щоб, Господи, Ти прийняяв цю жертву з недостойних рук моїх, негодящого грішника і щоб нею Ти подав упокій усопшим, добру надію і безпеку живим за яких і через яких вона жертвується. 
Хай милості славної Тройці являться на мені, кволому і грішному, який приносить її, Отче ...

(Предстоятель кланяється тим, які справо і зліва від жертовника)

Початок анафори

(Тайна молитва:) Слава Тобі, покланяємому і славимому Імені Отця, Сина і Святого Духа, який створив світ своєю милістю і мешканців його милосердям Своїм, і який благодаттю вчинив спасіння смертним.

Господи, тисячі тисяч небесних ангелів покланяються величі Твоїй, і у страсі міріади міріад хорів служителів вогненних і духовних прославляють Тебе. Херувими і Серафими благословляють співаючи святі пісні і виголоси один до одного. Господи, вчини нас гідними милості і милосердя мовити суголосно з ними триразове: 
Свят ...

(Тайна молитва:) Господи, ми, грішні раби Твої, яким Ти дав дар милості безцінний, благодаримо Тебе. Ти одягнув наш людськість, щоб дати нам життя Твоєю божественністю; Ти возніс нашу низкість і підняв падіння наше; Ти дав життя нашій смертності і приніс виправдання нашої грішності; Ти простив гріхи наші, просвітив знання наше, осоромив ворогів наши і прославив смирення наше.

Приносимо хвалу і почитання всім милостям Твоїм щодо нас у Твоїй святій церкві, перед Твоїм відпустительним жертовником, нині і навіки.

(Тайна молитва:) У великих милостях Твоїх, Господи, пом'яни нині всіх праведних і святих отців, у поминання Твого Тіла і Крові, які ми жертвуємо на Твоєму животворящому і святому жертовнику, як Ти, Надіє наша, навчив нас у Твоїй святій проповіді мовлячи: "Я є Хліб Життя, який зійшов з небес, щоб смертні могли жити через Мене".

Слова встановлення

Поминаємо Твої Страсті, Господи, як Ти навчив нас. У ніч, у яку Ти був відданий розпинателям Твоїм, Господи, Ти взяв хліб у Твої чисті і святі руки, Ти глянув до небес до славного Отця Твого, Ти благословив, позначив, освятив, Ти переломив і дав учням Твоїм, благословенним апостолам і сказав їм: Цей хліб є Моїм Тілом, яке ламається і дається за життя світу, на прощення боргів і відпущення гріхів для тих, які його причащаються. Беріть, їжте, і це буде на життя вічне для вас.

Також над чашею, в той самий спосіб Ти благодарив, прославив, Господи, і сказав: Ця Чаша є Моєю Кров'ю, новим завітом, вона проливається за багатьох на відпущення гріхів. Беріть, пийте з неї всі і це буде на прощення боргів, відпущення гріхів і життя на віки віків.

Щоразу, коли ви з'їсте цього Святого Тіла і вип'єте з цієї Чаші життя і спасіння, ви поминатимете Смерть і Воскресіння Господа Вашого аж до великого дня Пришестя Його.

(Церква: Ми поминаємо...)

(Предстоятель:) Покланяємось Тобі, Єдинородний Отця, Первородний Буття, Агнче духовний, який зійшов з висот до низин щоб стати жертвою заступницькою за все людство, волею понести гріхи його, простити грішників Кров'ю Твоєю, і освятити нечистих жертвоприношенням Твоїм. Господи, дай нам жити життям Твоїм істинним, очисти нас духовною покутою Твоєю. Подай нам силу для життя Твоєю життєдайною Смертю, щоб стояти перед Тобою у чистоті, служити Тобі у святості, і жертвувати це приношення божеству Твоєму, щоб благовоління величі Твоєї перебувало з нею, а милості Твої вилляись на нас, Отче ...

Так, просимо Тебе, Єдинородний Отця, Яким сповнився Мир з нами, Сина Вишнього, яким вишнє з нижнім примирилося, Пастиря Доброго, який життя Своє поклав за стадо Своє і визволив його від вовків нищительних, Милосердного Господа, який кинув клич із хреста і зібрав нас із розсіяння марнославного, Ела, Бога діхів і всякої плоті, щоб молитви наші вознеслись до Тебе а милості Твої зійшли на наші прохання. Хай приношення це буде вгодним перед Тобою, присутнім на Твоєму відпустительному жертовнику, у пам'ять Страстей Твоїх. Нею хай святиться божество Твоє, хай сповниться воля Твоя, наші гріхи хай простяться, наші провини усунуться, наші усопші пом'януться. Ми ж благодаримо Тебе, почитаємо і славимо Тебе і Отця Твого, Який послав Тебе на спасіння наше і Твого життєдайного і Святого Духа нині і навіки.

(Можливе приношення кадила)

Хай славна Тройця вдовольниться цим кадилом, цим приношенням і цією чашею. Ними хай душам проститься, духи хай освятяться тих, за кого і через кого це приношення твориться і святиться. Хай милості славної Тройці являться на нас, кволих і грішних, які приносять це, Отче.

(Предстоятель кланяється до тих, які справа і зліва від жертовника)

Прошення

(Тайна молитва:) Мати Господа нашого Ісуса Христа, заступайся за мене перед єдинородним Сином твоїм, народженим тобою, щоб за заступництвом твоїм за мене, о Мати свята, Він простив мої провини і гріхи і прийняв із моїх убогих і грішних рук цю жертву, яка приноситься недостойністю моєю на святому жертовнику (ім'я).

(Тайна молитва:) Господи, приносимо приношення це перед Тобою у пам'ять всіх праведних і святих отців, пророків, апостолів, мучеників, ісповідників і всіх наших патріархів, папу міста Риму, митрополитів, єпископів, хорєпископів, періодевтів, священиків, дияконів, дияконіс, аскетів, дівиць, всіх дітей святої Церкви, позначених відпустительним хрещенням, яким Ти дозволив бути причасниками Тіла Твого.

Особливо і передусім поминаємо святу, славну приснодіву, благословенну Богоматір Марію.

(Диякон:) Пом'яни її, Господи Боже, і нас чистими її молитвами.

(Тайна молитва:) Пом'яни, Господи, далеких і близьких, живих і усопших, хворих, пригноблених, упосліджених, втомлених і всіх які терплять різноманітні болі.

(Тайна молитва:) Пом'яни, Господи, духовних і тілесних отців наших; прости їх провини і гріхи.

(Тайна молитва:) Пом'яни, Господи, тих, які принесли жертви, обіти, первоплоди і поминання, щоб Ти відповів на їх добрі запити з щедрої скарбниці Твоєї.

(Тайна молитва:) Пом'яни, Господи, тих, які поминають Матір Твою і святих Твоїх, щоб Ти дав їм щасливе воздаяння. Всім, які беруть участь у євхаристії цій, принесеній на цьому святому жертовнику, подай, Господи Благий, воздаяння щасливе у Царстві. Пом'яни, Господи, всіх, хто просив нас пом'янути їх у наших молитвах і прости гріхи їх.

(Тайна молитва:) Пом'яни, Господи, мене, нікчемного, вбогого і недостойного грішника, вчинившого гріхів і провин знаних і незнаних, вольних і невольних, перед Тобою. Господи, Боже. Євхаристія хай буде поминанням за наших усопших і для нашого прощення.

Епіклеза

Почуй мене, Господи. Почуй мене, Господи. Почуй мене, Господи. Хай Твій Живий і Святий Дух прийде, спочине і перебуде на цій жертві рабів Твоїх. Хай буде вона для тих, які приймуть її прощенням боргів, відпущенням гріхів, благословенним воскресінням з мертвих і новим життям у царстві небесному навіки.

Благодаримо Тебе за Твоє славне Провидіння щодо нас, ми, грішні раби Твої, спасенні переможною Кров'ю, які відкриваємо уста наші, щоб благодарити у святій церкві Твоїй перед відпустительним жертовником Твоїм, нині і навіки.

(Тут мовлять молитви на ламання хліба)

Текст додає наступне прошення у цьому місці: "Пом'яни, Господи Боже, у хвилі цій, кволого і грішного раба Юрія, який написав це, прости і відпусти його борги і гріхи і прости отців його. амінь"

Господня молитва

З дерзновенням, яке від Тебе і з свободою, яка від Тебе, Господи, ми звертаємось до Тебе чистою, святою прийнятною молитвою, яку Ти навчив благословенних учнів Твоїх, кажучи їм: Кожного разу, коли ви збираєтесь в ім'я Моє і святкуєте таїнство це на спомин про Мене, моліться, благодаріть і прославляйте, мовлячи: Отче наш ...

(Тайна молитва:) Господи Боже, просимо і молимо Тебе, щоб милістю Твоєю подав Ти істину Твою в серця наші, любов Твою в совість нашу, і милостиню у дух наш.

Господи Боже, не введи нас у спокусу, бо ми не маємо сили протистояти пасткам спокусника, але спаси і ізбав нас від злого і сил його, пасток, засідок і від всіх його співучасників, пославнців, видінь і наслідків. Бо Тобі належить царство, сила і слава на небі і на землі, Надіє церкви і Спасе дітей її, нині і навіки.

(Тут мовлять молитви на возношення і причастя)

Молитви благодарення

Благодаримо Тебе, живий Агнче Божий, який зійшов з неба на землю, який прийняв тіло людськості нашої і помер за нас, за життя світу і спасіння людства. Ти, Якого пророки і царі видіти бажали і не виділи, сподобив нас, слабаків і грішників, прийняти Тебе у руки наші тілесні і очиститись Тобою. Слава Тобі за милість Твою над нами і Твоїй невимовній величі. Отче ...

Вогню пожираючий, Якого пальці наші несли,  Жива Вуглино, яку губи наші цілували — Серафим був неспроможний взяти його руками своїми, але пророк був спроможний, зробити це і очистився. Очисти, Господи, уста, губи і руки тих, які носили Тіло Твоє. Освяти тіла, душі і духи тих, хто прийняв Кров Твою. Очисти серця їх, їх совість, їх дух, відчуття їх, і їх члени. Познач їх печаттю хреста Твого і осели в них скриту силу Твою...

Господи, Ти накормив нас Тілом Твоїм, не суди нас за множеством гріхів наших, але на милістю Твоєю. Загаси вогонь членів наших. Господи, хай частка наша буне не часткою вогню, але Тебе. Подай нам жити і бути оправданими Тілом і Кров'ю, які ми прийняли і знову приймемо. Ними подай нам отримати нове життя і щоб ми встали по правиці з вибраними Твоїми і з тими, які чинили волю Твою, Господи наш і боже, слава Тобі ...

(Предстоятель завершує, мовлячи:) Мир з вами.

Господи, простри правицю Твою над тими, які прийняли дар Твій. Покропи, Боже, благословення Твої на тіла тих, хто їв Тіло Твоє. Хай уста тих, які спожили Тебе і губи тих, які омочились Кров'ю Твоєю, освятяться. Хай вони будуть захищені від зла тінню крил Твоїх. Хай возстануть вони до правиці Твоєї у час величного явління пришестя Твого із праведними і святими, які любили Тебе і сповнили заповіді Твої.

Хай благодать, благословення, милість і милосердя Господа нашого ісуса Христа супроводить вас, ваші духи і душі тих, які причастились і прийняли Тіло Боже з очистительного жертовника Його. Хай Він буде прощенням ваших боргів, відпущенням гріхів, на щасливе воскресіння з мертвих до життя нового у царстві небесному навки. Амінь.

-------------------------


1 W. Macomber, "The Maronite and Chaldean Versions of the Anaphora of the Apostles," Orienlalia Christiana Periodica, 37 (1971): 56, 79.