неділю, 20 липня 2014 р.

Чужа віра і власні дари

Нинішнє євангеліє (Мт 9.1-8) є одним з моїх улюблених, оскільки перестерігає нас від гордості віри у власну віру. Христос кріпить розслабленого внаслідок віри його друзів, не питаючи його про його власну віру, як це робитиме кількома рядками нижче із сліпцями. Внаслідок віри друзів Христос відпускає розслабленому його гріхи, наражаючись на звинувачення у богохульстві. Внаслідок віри друзів робить розслабленого живим євангелієм, посилаючи його разом із його ложем додому, до рідних, яким він тепер має пояснити чудесне зцілення і звільнення від гріхів.
Ці євангельські рядки мають стати для нас початком переосмислення нашого життя як християн. Так само як друзі розслабленого і ми покликані класти власну віру запорукою спасіння Христом розслабленого гріхом світу в особі нашого друга, ближнього, але також і недруга.
Св.Апостол дуже гарно пояснює як робити це у посланні до Римлян (12.6-14), яке читаємо разом із нинішнім євангелієм. Ми можемо співпрацювати з Христом у Його ділі спасіння світу, використовуючи дані Богом дари, кожен у свій спосіб. Проповідувати євангеліє, свідчити любов, вправлятися в любові задля спасіння нас і світу, ділитися із світом вкоріненою в наших серцях через хрещення любов'ю Христовою. Благословляти не лише благодітелів, але й гонителів, бо саме вони не дають нам розслаблятися. Благословляти гонителів, знаючи, що Христос гонимий Апостолом став для нього благословенням, а в ньому і для нас, які стаємо на дорогу спасіння.
З огляду на сучасність вартує теж навести і приклад України. Здається нині саме вона є другом розслабленої Європи, яку несе до Христа із вірою про її зцілення. Молитвами і гоніннями українців нині спасається світ друзями якого ми себе вважаємо. Головне не забути у цьому намаганні спастися і спасти друзів Того, хто єдиний зціляє і прощає гріхи, підіймає з постелі і посилає в світ як знак спасіння - Христа, якому слава навіки. Амінь.

Немає коментарів:

Дописати коментар